³² А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.

³³ І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!

³⁴ Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,

³⁵ та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.

³⁶ Так, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин,

³⁷ мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів.

²⁶ А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.

²⁷ Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.